Автор Шевченківський районний суд Києва ухвалив рішення про виправдання Оксани Мінцевої, колишньої начальниці відділення соціально-виховної та психологічної роботи у “Північній виправній колонії №90”, у справі про колабораціонізм. Вирок був оголошений 17 грудня.
Слідство стверджувало, що під час окупації Херсона Мінцева погодилася працювати в органах російської влади. Зокрема, їй приписували обіймання посади старшого інспектора в окупаційному управлінні служби виконання покарань Херсонської області. Одним із основних доказів, які використовувала сторона обвинувачення, став телефонний дзвінок, перехоплений СБУ, від 9 травня 2022 року. В ньому начальник колонії Євген Соболєв обговорював із жінкою на ім’я Тропіна можливе «залишення» на посаді. Однак згодом з’ясувалося, що Соболєв помилково телефонував не Мінцевій, а іншій співробітниці, Тропіній. Це важливе роз’яснення стало ключовим моментом у справі, оскільки запис цієї розмови залишився у матеріалах справи Мінцевої.
Мінцева у суді не визнала своєї вини. Вона наголосила, що до 12 травня 2022 року працювала у колонії відповідно до українського законодавства і не отримувала жодних вказівок щодо співпраці з окупаційною владою. Після отримання інформації про можливе звільнення всіх працівників колонії, жінка подала рапорт і в кінці травня офіційно залишила свою посаду. Відтоді вона залишалася в окупованому Херсоні з дитиною та матір’ю, виживаючи на заощадження та підробітки.
Єдиний свідок у справі, колишній керівник дільниці слідчого ізолятора, підтвердив, що колонія продовжувала працювати за українським законодавством навіть після окупації Херсона. Він також заявив, що не знає про будь-яке зайняття Мінцевою посад у окупаційних структурах. Прокурор не зміг надати інших свідків для допиту.
Після ретельного розгляду справи, суд дійшов висновку, що звинувачення не змогло надати достатніх доказів, які б підтверджували участь Мінцевої у діяльності незаконних органів росії. Документи, представлені у справі, не засвідчили факт створення такого органу у травні 2022 року та її участі в ньому. Натомість, матеріали справи довели, що Мінцева була звільнена з посади за власним бажанням відповідно до українських норм.
“Суд вирішив, що обвинувачення не змогло довести складу злочину, тому Мінцева була виправдана”, — зазначила суддя Тетяна Овсеп’ян, оголошуючи вирок.
Це не перший вирок у справі Мінцевої. У 2024 році інший суддя визнав її винною і призначив їй вісім років ув’язнення. Однак у січні 2025 року апеляційний суд скасував цей вирок, направивши справу на новий розгляд через суттєві порушення, зокрема щодо використання свідчень, які фактично не були допитані в суді.
Після тривалого перебування під вартою, яке тривало понад два з половиною роки, Оксана Мінцева вийшла на свободу в липні цього року. Їй вдалося домогтися зменшення розміру застави до 242 тисяч гривень, що дозволило уникнути подальшого утримання в СІЗО.
Виправдання Мінцевої стало важливим етапом у цій складній та контроверсійній справі, яка досі викликає багато запитань серед громадськості та правозахисників. Хоча вирок остаточний, він не вирішує всіх питань щодо правового статусу людей, які потрапили під судові переслідування за звинуваченнями в колабораціонізмі.
Коментарі