Автор Більшість молоді з тимчасово окупованих територій продовжує обирати українські університети, навіть залишаючись під тиском окупаційної влади та без стабільного інтернету. Про це свідчать дані нового дослідження Центру громадянської просвіти “Альменда”.
Як встановили аналітики, рішення про вступ у 76% випадків є особистим і свідомим вибором абітурієнтів. Для частини молоді – 15% – визначальним став вплив родини, тоді як 5% орієнтувалися переважно на інформаційні ресурси.
Чому молодь робить вибір на користь України
У звіті наголошують, що головним мотивом вступників є не прагматичні, а світоглядні чинники. Патріотичні переконання та бажання будувати життя в Україні звучать найчастіше, особливо серед тих, хто навчається дистанційно й фізично перебуває на ТОТ.
“Головним мотивом є патріотичні переконання та бажання пов’язати своє майбутнє з Україною… Важливими також залишаються освітньо-професійні мотиви – інтерес до спеціальності, прагнення знань і кар’єри”, – йдеться у звіті.
Водночас дослідження показує й іншу сторону ситуації – обмеження, які заважають частині молоді зробити крок у бік української освіти. Грошовий фактор залишився одним з ключових: 34% опитаних визнали, що фінансові труднощі стали бар’єром для зміни місця проживання або переходу на навчання в Україні.
- 24% не мають коштів на переїзд
- 10% – на оренду житла
Інтернет, тиск і дезінформація
Окрема проблема, яка гостро відчутна на окупованих територіях – нестабільний зв’язок. Тільки третина студентів має стабільний інтернет. Більша частина користується повільним або постійно “плаваючим” з’єднанням, а 13% узагалі часто залишаються без доступу до мережі.
Попри це, рівень задоволеності дистанційною освітою високий: 88% студентів позитивно оцінюють навчальний процес, лише 5% заявили про незадоволення.
Та технологічні труднощі – не єдина перешкода. Майже 20% респондентів розповіли про втручання окупаційних адміністрацій: від загроз переслідувань і перевірок гаджетів до блокування українських онлайн-ресурсів.
Також поширюється дезінформація. На ТОТ активно циркулюють фейки про нібито неможливість вступити без документів, вигадані дедлайни подачі заяв, а також неправдиві твердження про небажання українських університетів приймати абітурієнтів із окупації.
Скільки абітурієнтів з Криму вступили цього року
За словами юристки Центру “Альменда” Валерії Куберської, цьогоріч до українських вишів вступили лише 42 абітурієнти з Криму. Це один з найнижчих показників за останні роки, що дослідники безпосередньо пов’язують із ризиками та обмеженнями, з якими стикається кримська молодь.
Як університети реагують на виклики
Попри об’єктивні труднощі, українські заклади вищої освіти намагаються підлаштуватися під потреби студентів з окупації – адаптують навчальні програми, спрощують процедури комунікації, надають емоційну та інформаційну підтримку. Про те, як саме це відбувається і чому кількість вступників зменшується, дослідники детально пояснюють у звіті.
Досвід дослідження “Альменди” показує: попри тиск, страх і нестачу ресурсів, значна частина молоді продовжує робити вибір на користь України – свідомо, вперто і заради майбутнього.
Коментарі