Українська медова галузь у 2026 році опинилася під тиском глобальних геополітичних зрушень та стрімкого зростання внутрішніх витрат. Експерти прогнозують помітне просідання експортних показників – від 10% до 20% порівняно з минулим роком. Головними чинниками дестабілізації стали бойові дії на Близькому Сході та стрибок цін на дизельне пальне, що змушує великих гравців, як – от компанію Beehive, переглядати свої стратегії та рахувати збитки в десятки тисяч євро щомісяця.
Логістичний ланцюжок до Катару, ОАЕ та Саудівської Аравії фактично розірвано. Через війну в Ірані вартість фрахту одного контейнера злетіла з помірних $7–8 тис. до астрономічних $20 тис. Ситуацію погіршує і час у дорозі, який розтягнувся до трьох місяців замість звичних 45 днів. Генеральний директор Beehive Семен Гагарін констатує: безпечне проходження через Ормузьку протоку стало критично складним, що змусило бізнес тимчасово піти з цих ринків. Попри спроби переорієнтуватися на Європу чи Америку, цілком закрити “близькосхідну діру” поки не вдається.
- Причини різкого зростання цін на продовольство у 2026 році: аналіз ринкових факторів
- Виробництво цукру в Індії у 2025/2026 МР зросло на 8% до 27,39 млн тонн
“Вся закупівля меду в Україні, умовно кажучи, відбувається в різних регіонах, до яких потрібно добиратися. Щоб закупити одну машину меду обсягом 20 тонн, доводиться проїжджати 500–600 кілометрів, збираючи продукцію по різних селах від пасічників і фермерів. Після цього мед потрібно доставити на виробництво, а далі – організувати логістику і доставити продукцію партнерам у Європейський Союз. Це лише витрати на паливо через зростання цін. До початку війни на Близькому Сході дизель на гуртовому ринку можна було купити приблизно за 60 грн за літр, тоді як зараз він коштує близько 90 грн за літр. Тобто ціна зросла приблизно в півтора раза, що призвело до подорожчання як внутрішньої логістики, так і експорту”, – пояснив Гагарін.
Зараз на українському ринку фіксують тимчасовий брак сировини, що автоматично скоротило обсяги відвантажень до ЄС. Якщо у 2025 році країна експортувала 50 тис. тонн солодкого продукту, то нинішні очікування обмежуються коридором у 40-45 тис. тонн. Проте фахівці зберігають стриманий оптимізм: з приходом нового сезону наприкінці літа ситуація має вирівнятися. Україна залишається ключовою для Євросоюзу, куди йде до 95% всього експорту, хоча затримки вже змусили частину імпортерів дивитися в бік конкурентів з Аргентини, Індії чи Китаю.
Динаміка цін на ринку вражає. Для внутрішніх пасічників закупівельна вартість подвоїлася – з 65–70 грн/кг на старті сезону до теперішніх 130 грн/кг. Відповідно, зріс і експортний цінник для європейських партнерів: зараз за кілограм просять майже 3,20 євро проти колишніх 1,90 євро. Така ситуація грає на руку українським фермерам, чия маржинальність зросла, водночас чимало європейських переробників не витримали фінансового тиску і припинили роботу.
Подальша доля ринку залежатиме від врожайності. Високий збір традиційно втримує ціни та стимулює продажі, тоді як дефіцит провокує цінове ралі. Незважаючи на посилення глобальної конкуренції, Україна зберігає статус потужного світового гравця, здатного повернути втрачені позиції після стабілізації внутрішнього виробництва.









Коментарі