Автор Попри війни, обстріли та відсутність базових зручностей, херсонці не втрачають зв’язку з традиціями святкування Різдва та Нового року. Вони прикрашають оселі ялинковими іграшками, варять кутю та виготовляють янголят з вати, нагадуючи собі і світу, що навіть у найтемніші часи можна зберегти дух свят.
Захоплений новорічний настрій Херсона можна знайти навіть у найбільш неспокійних куточках міста. У краєзнавчому музеї, що регулярно піддається обстрілам, експонати з Різдва зберігаються в нових, умовних реаліях. Вікна музею закриті ОСБ-плитами, але атмосфера зимових свят усе ж відчутна. “Символіка свят, як і раніше, не змінюється, навіть якщо доводиться боротися за кожну хвилину мирного життя”, — каже Алевтина Мелентьєва, тимчасова виконувачка обов’язків головної зберігачки музею.
Виставки оновлюються завдяки колекціонерам, які передають нові експонати. Ведмедики Тедді, зібрані херсонцями, стали важливою частиною музейного фонду. Ці іграшки, зокрема відомі Тедді 1901 року, стали символом надії та підтримки на тлі постійних випробувань. Музейний колекціонер Елла Громова розповідає про унікальність ведмедиків: “Ці іграшки передають частинку любові, що зберігається навіть в умовах війни”.
Різдвяні традиції міста не обмежуються музеями та експонатами. Вже кілька років поспіль у центральній бібліотеці проводяться заходи, на яких згадують обряди святкування Різдва, передаючи ці знання молодому поколінню. Бібліотекарка Тетяна Коваленко наголошує на важливості таких подій: “Наша мета — донести традиції до дітей, щоб вони знали, хто ми є, і відчували зв’язок з нашою культурною спадщиною.”
Різдвяна кутя, яка є частиною цих заходів, готується за традиційними рецептами. Родини збираються разом, щоб варити цю страву і згадувати про важливі моменти свят. Тетяна Криницька, одна з відвідувачок бібліотеки, зазначає: “Попри тяжкі обставини, ми завжди варимо кутю. Це наш ритуал, який допомагає нам зберегти зв’язок з рідною землею”.
У майстернях Херсона, попри все, зберігаються святкові традиції створення ялинкових прикрас. Світлана Русин, майстриня хабу “На розі”, проводить майстер-класи з виготовлення янголят з вати, які стали символом надії і тепла у воєнний час. “Ми не просто робимо іграшки, ми створюємо атмосферу, що нагадує про домівку. Це не тільки арт-об’єкти, але й терапія для тих, хто переживає стрес війни”, — пояснює Світлана.
У майстернях виготовляють не тільки традиційних янголів, а й інші святкові елементи, які згодом потрапляють до родин або розповсюджуються серед людей, що були змушені покинути свої домівки через війну. Віра Сорока, одна з відвідувачок майстер-класу, розповідає: “Ці ватні янголята пахнуть домом. Вони нагадують про те, що навіть у найскладніші часи можна створити щось красиве”.
Попри війни і відсутність традиційних умов для святкування, херсонці не зраджують своїм святковим ритуалам. Вони збираються на Святвечір, колядують, дарують одне одному подарунки, що особливо важливо для дітей, які отримують підтримку від міжнародних організацій. Учасники волонтерських акцій не забувають про піднесення настрою — подарунки для дітей надходять з Німеччини, обрані безпосередньо іншими дітьми.
Відвідувачі бібліотеки, попри сумні настрої, не припиняють святкувати, адже для них це можливість відчути єдність і надію на краще майбутнє. Діти, наприклад, мріють про мир, і для них Різдво — це момент, коли можна вірити в чудо. “Ми будемо святкувати, бо ми — херсонці, і ми не здаємось”, — каже 15-річна Вероніка, одна з учасниць святкових заходів.
Херсон під обстрілами продовжує жити і святкувати, зберігаючи свою історію, культуру та традиції, які залишаються непохитними навіть у темні часи війни.
Коментарі