Експорт української кукурудзи в другій половині 2025 року знизився до рекордно низького рівня за останні сім років. Відвантаження цієї культури зменшилося до 5,9 млн тонн, що значно менше порівняно з 9,8 млн тонн за аналогічний період минулого року.
Це скорочення є результатом не лише агресії з боку Росії, але й серйозних проблем у логістичній інфраструктурі, які значно вплинули на конкурентоспроможність української кукурудзи на міжнародних ринках.
Однією з основних причин падіння експорту стало масоване руйнування залізничної інфраструктури в Україні через російські удари. Протягом року було зафіксовано понад 800 атак на залізничні об’єкти, що призвело до затримок та значного збільшення часу доставки кукурудзи до портів. Якщо раніше цей процес займав лише 2-3 дні, то тепер він може розтягуватися на 10-20 днів.
“Впродовж календарного року залізниця зазнала понад 800 ударів. Час доставки до портів зріс із двох-трьох днів до 10-20, а витрати на логістику збільшилися через вимушене використання генераторів на елеваторах та терміналах”, – зазначають фахівці.
Ці затримки і додаткові витрати, пов’язані з необхідністю забезпечення роботи генераторів, сильно вплинули на економічну ефективність експорту. Як наслідок, українська кукурудза втратила свою конкурентоспроможність на світових ринках.
Через руйнування портової інфраструктури та погодні проблеми в Україні частка країни на ринку імпортної кукурудзи Європейського Союзу різко знизилася. Якщо у 2024 році Україна забезпечувала 56% імпорту кукурудзи в ЄС, то в 2025-му цей показник впав до 26%. Це означає, що обсяг постачань скоротився з 5,78 млн тонн до 2,15 млн тонн.
Основними покупцями української кукурудзи залишаються Туреччина, Італія, Нідерланди та Іспанія. Водночас значно зросли поставки кукурудзи з Бразилії та США, які успішно заповнили порожні ніші на ринку ЄС.
Станом на 8 січня 2026 року українські аграрії завершили збирання кукурудзи на 91% посівних площ. Зібрано 28,7 млн тонн цієї культури, що дозволяє оцінювати ситуацію як достатньо стабільну з огляду на складні умови.
Незважаючи на проблеми з експортом та інфраструктурою, українські аграрії продовжують працювати над збільшенням виробництва, навіть в умовах війни. Проте, для відновлення позицій на міжнародних ринках потрібна негайна увага до вирішення проблем у логістиці та захисту інфраструктури.









Коментарі