Автор Ексспецпредставник президента США в Україні, генерал-лейтенант у відставці Кіт Келлог виступив із резонансною заявою щодо майбутнього НАТО. В ефірі телеканалу Fox News він висловив переконання, що нинішня структура альянсу застаріла і, можливо, потребує повної заміни. На думку військового, організація продемонструвала «боягузливу» поведінку під час загострення міжнародного конфлікту з Іраном, що ставить під сумнів її подальшу ефективність.
Як альтернативу традиційному блоку Келлог розглядає формування нових оборонних об’єднань. До такої структури могли б увійти Японія та Австралія, а також ті європейські країни, які виявляють готовність до безпосередньої участі у військових операціях – зокрема Польща та Німеччина. Генерал окремо наголосив, що важливою частиною такої конфігурації має бути Україна, яка вже зарекомендувала себе як надзвичайно надійний та ефективний союзник.
Юридичним підґрунтям для подібних змін може стати стаття 13 Північноатлантичного договору. Келлог нагадав, що цей пункт дозволяє будь-якій державі-члену офіційно вийти з альянсу. Процедура денонсації передбачає, що країна припиняє своє членство рівно через рік після подання відповідного повідомлення, що відкриває шлях для США до виходу з організації у законний спосіб.
Напруження в американській політиці щодо НАТО виникло на тлі кризи в Ормузькій протоці. Після початку спільної військової операції США та Ізраїлю 28 лютого, Іран фактично заблокував цей стратегічний шлях, що з’єднує Перську затоку зі світовим океаном. Ситуація є критичною для світової економіки, оскільки через цей вузол проходять основні маршрути постачання нафти з нафтовидобувних країн регіону на глобальні ринки.
Реакція європейських партнерів на прохання Вашингтона допомогти у гарантуванні безпеки судноплавства виявилася неоднорідною. Хоча кілька країн НАТО висловили теоретичну готовність обговорити надання допомоги після того, як активна фаза конфлікту буде завершена, значна частина союзників у Європі категорично відмовилася виконувати ці запити, чим викликала обурення в американській адміністрації.
За даними впливового видання Financial Times, Дональд Трамп намагався використати питання військової допомоги як важіль впливу. Повідомляється, що він погрожував зупинити постачання озброєння Україні, аби таким чином стимулювати європейських лідерів до активніших дій. Кінцевою метою було змусити союзників долучитися до так званої «коаліції охочих» для проведення операції з відновлення роботи заблокованої Ормузької протоки.
Кульмінацією розбіжностей стала заява Дональда Трампа від 1 квітня. Президент США публічно оголосив, що серйозно вивчає варіант виходу країни з Північноатлантичного альянсу. Головною причиною такого кроку він назвав відмову членів НАТО приєднатися до військових дій проти іранської сторони, що Трамп розцінив як порушення принципів союзницької взаємодії у кризовий період.
Підтримав таку лінію і держсекретар Марко Рубіо, який підкреслив необхідність тотального перегляду відносин з організацією після завершення війни з Іраном. Він не приховував свого глибокого розчарування позицією низки європейських держав. Відмова підтримати зусилля Сполучених Штатів у конфлікті, на думку Рубіо, є вагомим приводом для фундаментальних змін у зовнішній політиці країни.
Коментарі