Автор Загострення безпекової ситуації в районі Ормузької протоки стає критичним випробуванням для імпортерів аграрної продукції в країнах Перської затоки. Постійні загрози суттєво підвищують фінансові ризики: зростає вартість енергоносіїв, злітають ціни на морський фрахт та страхування вантажів. Такі умови створюють колосальний тиск на стабільність ланцюгів постачання харчових продуктів у всьому регіоні.
Спеціаліст із управління ризиками та хеджування у промисловості д-р Садар Абдул Рашид наголошує, що ключовими факторами дестабілізації є подорожчання палива та логістики. Ці показники миттєво позначаються на операційній діяльності, оскільки вони інтегровані у виробництво добрив, переробку сировини та морські перевезення. У підсумку саме ці витрати формують нову, вищу ціну на продукти для кінцевого споживача.
«Порушення через Ормузьку протоку спершу відображаються на енергії, фрахті та страхуванні, бо вони безпосередньо впливають на добрива, переробку, логістику, морські перевезення та кінцеву вартість продуктів», – пояснив експерт.
Для держав Ради співробітництва Перської затоки (GCC), чия залежність від зовнішніх поставок їжі є традиційно високою, поняття продовольчої безпеки зараз трансформується. Сьогодні недостатньо знати, що товар є на світовому ринку – важливо гарантувати його доставку за прогнозованою вартістю. Д-р Рашид закликає уряди та системних закупівельників діяти стратегічно: диверсифікувати транспортні коридори, укладати гнучкі угоди та створювати потужні буферні запаси не лише зерна, а й супутніх ресурсів, як – от палива чи пакування.
Ринок уже реагує на нестабільність появою так званої «премії війни», яка закладена у вартість рослинних олій та пшениці. Постійна загроза судноплавству в Ормузькій протоці загрожує імпортерам новими тарифними шоками, заторами у портах та чималими штрафами за простій суден. Усі ці фактори роблять ввезення зернових культур дедалі складнішим та дорожчим процесом.
Ситуацію погіршує ефект «двох вузьких місць», коли напруженість в Ормузькій протоці збігається з логістичними труднощами в Червоному морі. Це безпосередньо б’є по ринку енергоносіїв та добрив, зокрема аміаку та сечовини. Допоки обидва морські шляхи не стануть безпечними, витрати на аграрну логістику залишатимуться рекордно високими.
Для захисту внутрішніх ринків експерт пропонує комплекс заходів:
- використання державних буферних резервів для гасіння цінових коливань;
- впровадження жорстких механізмів контрольованих тендерів;
- застосування інструментів регулювання роздрібних цін.
Приватному сектору рекомендується відмовитися від панічних настроїв та хаотичних закупівель під впливом новин. Натомість бізнесу варто зосередитися на хеджуванні ризиків та постійному моніторингу трафіку танкерів, змін у зонах страхування та динаміки поставок аміаку, що дозволить утримати контроль над ситуацією.
Коментарі