Освіта в заручниках: у Скадовську батьків змушують оплачувати опалення шкіл

Окупаційна адміністрація Скадовська знайшла спосіб перекласти утримання навчальних закладів на плечі місцевих жителів. У першій школі захопленого міста батькам висунули ультиматум: або вони здають гроші на дизельне пальне для генераторів, або дітей позбавлять права на офлайн-навчання.

Ситуація в окупованому Скадовську загострилася через тривалі проблеми з електропостачанням. Кілька тижнів поспіль тепло в закладі підтримували за допомогою генератора. За версією адміністрації, директор та завгосп купували дизель за власний кошт, а тепер фінансовий тягар має взяти на себе батьківський актив. У разі відмови учнів обіцяють негайно перевести на дистанційну форму.

За інформацією Центру національного спротиву (ЦНС), така ініціатива не є самодіяльністю директорів. Керівництво шкіл отримало прямий наказ від окупаційної влади: навчальний процес у класах не припиняти, але грошей із бюджету «адміністрації» не просити. В результаті школи опинилися в безвиході, зробивши крайніми родини учнів.

Формально збір коштів називають «добровільним внеском», проте наслідки для тих, хто не платить, цілком реальні. Дитина просто не зможе відвідувати школу, що фактично є прихованим тиском та шантажем.

Проблеми з опаленням, світлом та зв’язком на ТОТ Херсонщини мають хронічний характер. Енергетична криза розпочалася ще з 22 грудня 2025 року, і її масштаби лише зростають. Попри спроби гауляйтера Сальдо пояснити ситуацію «обстрілами» чи «ремонтами», аналітики називають зовсім інші причини:

• Тотальна корупція в окупаційних структурах.
• Критичний брак фінансування базових потреб регіону.
• Повний управлінський хаос та нездатність налагодити роботу інфраструктури.

Відповідальність за забезпечення шкіл окупанти спершу переклали на адміністрації закладів, а ті, за ланцюговою реакцією, — на батьків.

Таким чином, за обіцянками про «безкоштовну освіту» від окупантів ховається реальність, де батьки змушені власним коштом купувати право дитини зайти до шкільного класу. Це черговий доказ нездатності загарбників забезпечити навіть елементарні умови для життя на тимчасово підконтрольних їм територіях.