Глибоководний кальмар ховає голову в пісок на 4100 метрах

Учені стали свідками дивної поведінки невідомого раніше виду кальмара. Він занурює голову в пісок, залишаючи щупальця назовні.

Відкриття сталося на глибині 4100 метрів у зоні Кларіон-Кліппертонська, у північно-східній частині Тихого океану. Саме там дослідники за допомогою дистанційно керованого підводного апарату зафіксували цю незвичну поведінку.

Що відомо про новий вид

Йдеться про хлистового кальмара, поведінка якого раніше не спостерігалася. Тепер він вразив науковців умінням ховати голову в пісок, залишаючи щупальця видимими.

Дослідники досі не можуть пояснити, навіщо молюск так робить. Є кілька припущень:

• Камуфляж, щоб зливатися з об’єктами морського дна — стеблами губок, трубками червів або підводними рослинами.
• Розставляння пастки для ракоподібних, що підходять ближче до щупалець.

Подібні прийоми не нові для головоногих молюсків. Відомо, що восьминоги та каракатиці — справжні майстри маскування, здатні змінювати форму й колір, щоб уникнути хижаків. Навіть кальмари відкритого океану демонструють схожу поведінку. Але вперше вчені спостерігають, як глибоководний кальмар буквально занурюється головою в пісок.

“Ми припускаємо, що ця поведінка являє собою камуфляж, що поєднує маскування й агресивну мімікрію, що є новим для цього харизматичного виду”, — зазначають автори дослідження.

Де і як зроблено відкриття

Незвичну поведінку зафіксував дистанційно керований апарат у рамках проєкту SMARTEX. Його завдання — вивчати вплив глибоководного видобутку корисних копалин на морське життя.

Кларіон-Кліппертонська рівнина приваблює увагу гірничодобувних компаній через багаті запаси рідкісних мінералів. Водночас відкриття кальмара свідчить, що життя на таких глибинах може бути більш різноманітним і чисельним, ніж передбачалося.

“Наше відкриття демонструє, як мало ми знаємо про різноманітність, поширення та життєвий цикл глибоководних видів, особливо в північно-східній частині Тихого океану, де більшість наших знань ґрунтується лише на фотозйомці морського дна”, — підсумовують дослідники.

Цей випадок відкриває нові горизонти для досліджень глибоководних екосистем і нагадує, що океан ще сповнений несподіванок.