Автор Уряд збільшив фінансування агросектору до рекордних шести мільярдів гривень, але аудит наприкінці року оголив іншу реальність. Більшість малих фермерів так і не отримали обіцяних коштів. Причина проста – система розподілу знову дала збій.
Проблема назрівала давно. Формально правила залишалися доступними й зрозумілими, проте на практиці вони перетворилися на бар’єр. Для одних прозорий реєстр обіцяв швидку підтримку, для інших – лише нескінченні збої та дедлайни, що підтискають.
У підсумку найбільше виграли ті, хто й без того мав ресурс. А фермери, для яких дотації були критично важливими, нерідко залишалися осторонь.
За даними аудиторів, із запланованих 4,7 мільярда гривень на підтримку виробників і фермерських господарств кошти отримав лише кожен третій заявник, що реально потребував фінансування. Причому левову частку дотацій зібрали великі агрохолдинги. Саме це стало головним сигналом, що механізм розподілу працює хибно.
Уряд заклав однаковий принцип для всіх: по 4 тисячі гривень на гектар для фермерів, які обробляють до 120 гектарів. Подавати заявки мали через Державний аграрний реєстр. На папері схема виглядала простою, але технічна складність системи перекреслила наміри. Сервіс зависав, відмовляв у доступі, не пропускав документи. До цього додалися стислий термін подачі та недосконалий механізм перевірки.
Власне, через відсутність автоматичного визначення пов’язаності компаній окремі заявники змогли скористатися лазівками й отримати допомогу неправомірно. А ті, хто працював чесно, залишилися заручниками технічних помилок.
Підтримка прифронтових регіонів
Попри загальну нерівномірність розподілу, окремі програми спрацювали ефективніше. Йдеться про допомогу аграріям деокупованих і прифронтових територій. Тут держава зробила акцент на безповоротній підтримці й виділила 1,5 мільярда гривень.
Понад три тисячі господарств отримали по 8 тисяч гривень за гектар. Для багатьох це була не просто фінансова допомога, а гарантія того, що вони зможуть продовжувати працювати попри постійні ризики.
Уряд також продовжив ефективну, але ресурсомістку програму для господарств, які утримують до ста корів або до п’ятисот кіз і овець. На цю підтримку також спрямували 4,7 мільярда гривень і подовжили строки подачі документів. Це стало важливим рішенням для сотень фермерських господарств, які не встигли оформити заявки через навантаження на реєстр.
Рахункова палата у своєму звіті підкреслила масштаб фінансування: у першій половині 2025 року на агросектор спрямували понад 5,2 мільярда гривень, частково за рахунок міжнародної допомоги.
Чому система буксує
Головна проблема не в сумі коштів. Грошей стало більше. Проблема в тому, що механізм розподілу не відповідає реальним умовам і потребам. Технічні помилки в реєстрі, незручний процес подачі документів і відсутність автоматизованих перевірок не дають можливості системі працювати рівно.
Фермери це відчули першими. Для когось простий збій у реєстрі автоматично означав втрату допомоги на рік. Для інших – можливість обійти систему і отримати те, що призначалося тим, хто працює в куди складніших умовах.
“Аудит використання коштів у першій половині 2025 року засвідчив, що на підтримку аграрного сектору було спрямовано понад 5,2 мільярда гривень із різних джерел, включно з міжнародною допомогою”.
Ця цитата стала ключовою у висновках Рахункової палати. Вона показує обсяг підтримки, але водночас і масштаби дисбалансу.
Експерти наголошують: без модернізації Державного аграрного реєстру, спрощення подачі документів і запровадження автоматичного контролю система залишатиметься уразливою. А збільшення фінансування саме по собі не розв’яже проблему.
Якщо механізми не змінити, значна частина допомоги й надалі оминатиме тих, хто справді її потребує. І це вже питання не лише ефективності, а й справедливості.
Коментарі