Туреччина та Індія знижують залежність від російської нафти: нові стратегічні кроки на тлі санкцій

Туреччина різко скоротила імпорт російської нафти Urals у листопаді 2025 року, що стало результатом посилення західних санкцій та змін на глобальному енергоринку. Паралельно з цим Індія активно шукає нові альтернативи для заміни російських поставок. Це – частина глобальних зусиль з диверсифікації джерел енергоресурсів, які мають значний вплив на ринок нафти.

Як повідомляють експерти, обсяги імпорту російської нафти до Туреччини у листопаді зменшились на 100 000 барелів на добу, порівняно з попереднім місяцем. Водночас, у червні цього року Туреччина імпортувала рекордні 400 000 барелів Urals на добу. Зміни на ринку зумовлені не тільки введенням нових санкцій, але й майбутньою забороною ЄС на закупівлю нафти з РФ, яка набуде чинності з січня 2026 року.

Пошук нових постачальників на фоні санкцій

У відповідь на ці зміни турецькі нафтопереробні заводи почали активно переходити на альтернативні види сировини. Вони зосереджуються на закупівлі нафти з Казахстану та Іраку, зокрема сортів CPC Blend, KEBCO та Basrah. Це дозволяє країні зменшити свою залежність від російських поставок та адаптуватися до нових умов на ринку.

Індія, яка також є одним з найбільших споживачів російської нафти, робить кроки у напрямку диверсифікації джерел постачань. Як стало відомо, у грудні 2025 року в Індії стартують поставки сирої нафти з Гаяни, які не здійснювались з 2021 року. Очікується, що перші вантажі прибудуть до Індії в січні 2026 року, що дозволить частково компенсувати зменшення поставок з Росії.

Обхід санкцій: нові схеми та контракти

На тлі посилення міжнародних санкцій проти РФ, з’явились нові схеми обміну нафти. За інформацією української розвідки, Росія і В’єтнам підписали низку угод, які дозволяють обійти цінові обмеження на російську нафту. За допомогою створення дочірніх підприємств у третіх країнах, російська нафта буде постачатись під виглядом в’єтнамської, приховуючи справжнє походження продукту.

Особливу увагу привертає одна з умов угоди – встановлення мінімальної ціни на російську нафту на рівні не нижче 75 доларів за барель, що значно перевищує встановлену цінову стелю у 47,6 доларів за барель, введену Європейським Союзом у липні 2025 року.

Ці нові стратегії у країнах, які залишаються важливими імпортерами російської нафти, демонструють, як політичні та економічні санкції стають поштовхом для змін на енергетичному ринку, де навіть найбільші споживачі нафти шукають нові шляхи для забезпечення своїх потреб.