Автор Спортивні майданчики, бібліотеки, ТРЦ і кінозали — все те, що приносило радість херсонцям у мирний час, тепер стало жертвами російських обстрілів. Від початку повномасштабного вторгнення зазнали руйнувань 24 із 43 основних культурних закладів міста, включаючи об’єкти, які були популярними місцями для сімейного відпочинку.
На звичному для багатьох місцевих мешканців дозвіллі — від картингу до відвідування кінозалів та льодових арен — наклали свій відбиток війна та обстріли, котрі змінили обличчя Херсона. Місто, яке до 2022 року могло похвалитися розвиненою інфраструктурою для відпочинку, тепер намагається оговтатися від численних руйнувань.
Торгово-розважальний центр “Фабрика”: згоріла мрія про дозвілля
До війни торгово-розважальний центр “Фабрика” був місцем, де херсонці проводили вільний час — відвідували кінотеатри, каталися на роликах або ковзанах. У березні 2022 року, після початку окупації, ТРЦ став об’єктом масованого обстрілу. Пожежа, що спалахнула через ураження будівлі, фактично знищила інфраструктуру розважального комплексу. Наразі будівля “Фабрики” перебуває в стані законсервованості, а сам комплекс більше не функціонує.
“Кожні вихідні ми їздили до “Фабрики”. Це був наш улюблений відпочинок з дітьми. А тепер уже немає нічого — лише згарище”, — з жалем згадує Анна, місцева мешканка.
Зал “Ювілейний”: зруйноване серце херсонської культури
Не вдалося уникнути обстрілів і кіноконцертній залі “Ювілейний”, однієї з найбільших культурних установ Херсона. Від початку війни будівля була пошкоджена більше десяти разів, а на листопад 2025 року загальні руйнування досягли 74%. Зокрема, знищено майже всі кабінети та великі зали, а дах будівлі потребує повної реконструкції.
“Зала “Ювілейний” завжди була центром культурного життя міста. Тут проводилися концерти, фестивалі, демонструвались кінофільми. Зараз же вона практично зруйнована”, — розповідає Андрій Ярьоменко, заступник директора департаменту гуманітарної політики Херсонщини.
Спортивні об’єкти: льодові арени і боксерські школи під обстрілами
Однією з найбільших втрат для міста став авіаудар по льодовому палацу “Фаворит-Арена”, який був зруйнований у квітні 2025 року. Це місце, де херсонці займалися фігурним катанням, хокеєм і іншими зимовими видами спорту, стало руїною після влучання авіабомби. Знищено не тільки спортивну інфраструктуру, але й клуб “Дніпро”, один з найбільш відомих хокейних клубів України, який тут тренував своїх спортсменів.
“Це був не просто спортивний об’єкт, це місце, де починали свою кар’єру багато херсонських спортсменів. І тепер його вже немає”, — коментує Анатолій Стоцький, начальник управління фізичної культури Херсонщини.
Зруйнувалися й інші спортивні школи, серед яких була школа боксу на стадіоні “Спартак” та спортивна школа вищої майстерності, що сприяли розвитку молодих атлетів. Як зазначив Стоцький, наразі 196 об’єктів правобережної Херсонщини внесено до реєстру зруйнованих спортивних споруд.
Культурні установи: бібліотеки і музичні школи без даху
Невтішною є ситуація і з херсонськими бібліотеками. Найбільше постраждала обласна універсальна наукова бібліотека імені Олеся Гончара, по якій здійснили декілька авіаударів, останній з яких відбувся у листопаді 2023 року. Повітряна бомба, що влучила в дах бібліотеки, пошкодила понад 60% будівлі. Четвертий поверх, на жаль, не підлягає відновленню.
Також серйозних ушкоджень зазнали музичні школи міста, зокрема перша музична школа, яка розташована біля лінії фронту. Проблеми з відновленням торкнулись і художніх шкіл, де навчаються місцеві діти.
“Це величезна втрата для нашої культурної спадщини. Декілька бібліотек неможливо буде відновити, так само як і деякі музичні заклади”, — зазначила Світлана Думинська, начальниця міського управління культури.
Втрати, що неможливо повернути
Станом на кінець 2025 року зруйновано понад 24 з 43 закладів базової культурної інфраструктури міста. Херсон, який колись славився різноманітними можливостями для культурного відпочинку, зараз стоїть перед великими викликами на шляху до відновлення. Проте, навіть в умовах війни, місцеві жителі не втрачають надії, і разом з культурними працівниками шукають можливості для повернення втраченого.
Коментарі