Окупаційний керівник Сальдо перетворився на головного брехуна Херсонщини

Якби на тимчасово окупованому лівобережжі влаштували змагання з брехні, перше місце без сумнівів посів би колаборант Володимир Сальдо. Адже практично жодна з його численних обіцянок місцевим жителям так і не була виконана. Та попри це зрадник продовжує сипати гучними заявами.

Лише нещодавно Сальдо пообіцяв «реконструювати автостанції у Скадовську та Новоолексіївці до 2030 року, а також побудувати нові у Генічеську, Скадовську, Щасливцевому, Рубанівці та Хорлах». Водночас за понад три роки окупації жодна з існуючих автостанцій навіть не бачила елементарного ремонту.

Ще однією гучною заявою стало «повернення води» на Херсонщину. «Що стосується Північно-Кримського та Каховського каналів: після відновлення водозабору та за наявності фінансування їх можна ввести в повноцінну експлуатацію приблизно за рік, – сказав Сальдо в інтерв’ю пропагандистському агентству «ТАСС». – Проєкти та рішення вже пропрацьовуються». Та мешканці прифронтових сіл і селищ досі потерпають навіть від банальної нестачі питної води.

Свої вигадки «губернатор» озвучує навіть російському диктатору. Після зустрічі у Кремлі він написав у Телеграм: «Доповів Владіміру Владіміровічу Путіну про те, як розвивається Херсонська область. Розповів про перевиконання планів дорожнього будівництва, нові будови, модернізацію електромереж та підтримку сільського господарства». Насправді ж на території регіону окупанти нічого подібного не роблять.

Не забуває Сальдо і про старі «успіхи». Він знову похвалився Путіну «урядовим кварталом» у Генічеську. «У Генічеську, на Арабатській Стрілці створили об’єкти для виконавчих органів. Роботи закінчені, люди забезпечені робочими місцями», – заявив він. Але йдеться про захоплені корпуси клініки відновлювальної медицини покійного професора В.І. Козявкіна, збудовані ще до війни.

Єдина «правда», яку можна почути від Сальда, це його слова про освоєння федеральних коштів. Він заявив, що за 2023–2024 роки в області «освоєно 133 мільярди рублів». Тут колаборант, очевидно, не перебільшив – адже витрачати й розкрадати чужі гроші він справді навчився вміло.