Автор У Херсонській області знову зафіксовано серію випадків шахрайств. За останні три доби жителі регіону, серед яких мешканці обласного центру та громад, втратили понад 240 тисяч гривень. Про це повідомила поліція області.
Зловмисники діяли під різними приводами, використовуючи як телефонні дзвінки, так і інтернет-майданчики. У кожному випадку люди вірили вигаданим легендам і добровільно передавали кошти або дані своїх банківських карток.
Схеми, які застосували аферисти
Перший випадок стосувався телефонних дзвінків від нібито банківських працівників. Так, мешканка Херсона втратила 13 тисяч гривень, назвавши невідомому код підтвердження. Інша жінка позбулася 65 тисяч гривень, коли повірила у вигадану «перевірку безпеки картки».
У ще одному випадку шахрай повідомив, що банківська картка жінки може бути заблокована. Щоб «зберегти доступ», їй запропонували встановити ліміт і переказати кошти на інший рахунок. Потерпіла виконала умови і втратила 24,5 тисячі гривень.
Чоловік із Херсона повірив у вигадку про необхідність перевстановлення банківського застосунку. Він передав дані своїх карток, після чого аферисти зняли з рахунків 67 тисяч гривень.
Ще один заявник втратив 40 тисяч гривень. Йому пояснили, що банк нібито накладе штраф через тривале невикористання картки. У результаті чоловік передав анкетні дані та реквізити, що дозволило шахраям зняти гроші.
Шахрайства торкнулися і мешканців сільських громад. Дві жительки Новорайська замовили в інтернеті дрова, перерахувавши 2400 та 3000 гривень. Після цього продавець перестав виходити на зв’язок, а товар вони так і не отримали.
Жителька Чорнобаївської громади отримала повідомлення у месенджері про можливість оформлення «допомоги для школярів» у розмірі 5000 гривень. Перейшовши за посиланням та ввівши реквізити картки, вона втратила 29 тисяч гривень.
Рекомендації поліції
Правоохоронці вкотре наголошують на необхідності дотримання правил безпеки:
- ніколи не повідомляти стороннім особам коди підтвердження, реквізити карток та особисті дані;
- не перераховувати кошти на «резервні» або «страхові» рахунки;
- не перевстановлювати додатки чи оновлення за вказівками невідомих співрозмовників;
- не переходити за сумнівними посиланнями, перевіряти інформацію лише на офіційних сайтах банків та державних установ;
- уникати передоплат при покупках у неперевірених продавців та віддавати перевагу післяплаті або сервісам із гарантіями.
У поліції підкреслюють, що жоден справжній банківський працівник не запитує конфіденційні дані телефоном чи через повідомлення. Кожен випадок обману потрібно одразу повідомляти правоохоронним органам.
Коментарі