Росія залишила переселенців з Херсонщини без обіцяних “житлових сертифікатів”

Хоча ще у 2024 році російська влада офіційно закрила програму видачі так званих “житлових сертифікатів” для переселенців із Херсонщини, проблеми з ними тривають і досі. Десятки українців, які повірили обіцянкам окупаційних чиновників, тепер змушені добиватися справедливості в судах. Однією з таких стала родина переселенки Світлани та її сина Артема (імена змінені російськими журналістами), які замість двох сертифікатів не отримали жодного.

За даними “IPC-Південь”, сім’я зазнала численних відмов від російських органів. Загалом їм відмовили шість разів, кожного разу знаходячи нові формальні приводи. Серед причин — заміна букви “ё” на “е” у документах, відсутність відповіді на запит про наявність майна у Херсонській області та вимога подавати документи окремо чи навпаки разом. У грудні 2023 року Артему та його батькам надійшла чергова відмова, яка остаточно залишила родину без очікуваного житла.

Родина виїхала до Росії через Румунію, оскільки на той момент Антонівський міст уже був зруйнований, а “евакуація” з Херсона завершена. Вірячи у російські обіцянки, переселенці оселилися у Краснодарському краї. Деякий час їм доводилося жити в автомобілі біля заправки, користуючись душем та туалетом на території АЗС. Згодом усі зароблені гроші родина почала витрачати на оренду квартири.

Артем, який на момент подання документів виповнив 18 років, мав право на окремий “сертифікат”. Через суд він таки домігся отримання цього документа, але на практиці він виявився недійсним — його видали вже після завершення терміну дії програми. Нині хлопець навчається у виші та водночас працює в пункті видачі замовлень, аби допомагати батькам.

“Робота сама по собі проста: сидиш та видаєш замовлення. Але доводиться залишатися довше, ніж передбачено. Хоча в договорі 12-годинний робочий день, фактично працюєш набагато більше. Після втрати всього іншого вибору немає”, – розповів Артем.

Батько хлопця знайшов роботу охоронцем, а мати підробляє, однак грошей все одно не вистачає. Родина продовжує судитися за обіцяні виплати, але й сама визнає, що шансів на успіх практично немає. У підсумку вони змушені виживати лише завдяки щоденній важкій праці.

У соцмережах під повідомленнями російських ЗМІ місцеві користувачі залишають коментарі зі співчуттями, проте реальної допомоги родинам переселенців так і не надають.